|
Іван Франко
“Зів’яле листя” з перших поетичних рядків і до останніх дарує читачам нагоду розгорнути власне бачення любові. Перед нами чи не перша спроба художньо візуалізувати ліричні переживання поета, яку запропонувало наймолодше покоління львівських художників. (Автори художнього оформлення – талановиті митці Романа Романишин і Андрій Лесів.) Унікальність цього видання передусім у його композиції: сторінки оздоблені автографами поезій „Зів’ялого листя”, що знайдені в архівах Києва та Львова. У книжці збе-режено всі коментарі І. Франка до його поезій. Поетична збірка мимоволі нагадує альбоми початку ХХ століття із дбайливо вкладеними сухими рослинами. Книжка багато ілюстрована світлинами жінок епохи Франка.
[Передмова]
Переднє слово до другого видання
Перший жмуток (1886-1893)
І. По довгім, важкім отупінню
ІІ. Не знаю, що мене до тебе тягне
ІІІ. Не боюсь я ні Бога, ні біса
ІV. За що, красавице, я так тебе люблю
V. Раз зійшлися ми случайно
VІ. Так, ти одна моя правдивая любов
VІІ. Твої очі, як те море
VІІІ. "НЕ НАДІЙСЯ НІЧОГО"
ІХ. Я не надіюсь нічого
Х. Безмежнеє поле в сніжному завою
ХІ. Як на вулиці зустрінеш
ХІІ. Не минай з погордою
ХІІІ. Я нелюд! Часто, щоб зглушить
ХІV. Неперехідним муром поміж нами
ХV. Не раз у сні являється мені
XVI. ПОХОРОН ПАНІ А. Г.
ХVІІ. Я не кляв тебе, о зоре
ХVІІІ. Ти плачеш. Сліз гірких потоки
ХІХ. Я не жалуюсь на тебе, доле
ХХ. ПРИВИД
ЕПІЛОГ
Другий жмуток (1895)
І. В Перемишлі, де Сян пливе зелений
ІІ. Полудне
ІІІ. Зелений явір, зелений явір
ІV. Ой ти, дівчино, з горіха зерня
V. Червона калино, чого в лузі гнешся?
VІ. Ой ти, дубочку кучерявий
VІІ. Ой жалю мій, жалю
VІІІ. Я не тебе люблю, о ні
ІХ. Чому не смієшся ніколи?
Х. В ВАГОНІ
ХІ. Смійтесь з мене, вічні зорі!
ХІІ. Чого являєшся мені
ХІІІ. Отсе тая стежечка
ХІV. Якби знав я чари, що спиняють хмари
ХV. Що щастя? Се ж ілюзія
ХVІ. Як не бачу тебе
ХVІІ. Як почуєш вночі край свойого вікна
ХVІІІ. Хоч ти не будеш цвіткою цвісти
ХІХ. Як віл в ярмі, отак я день за днем
ХХ. Сипле, сипле, сипле сніг
Третій жмуток (1896)
І. Коли студінь потисне
ІІ. Вона умерла! Слухай! Бам! Бам-бам!
ІІІ. Байдужісінько мені тепер
ІV. В алеї нічкою літною
V. Покоїк і кухня, два вікна в партері
VІ. Розпука! Те, що я вважав
VІІ. Не можу жить, не можу згинуть
VІІІ. Я хтів життю кінець зробить
ІХ. Тричі мені являлася любов
Х. Надходить ніч. Боюсь я тої ночі!
ХІ. Чорте, демоне розлуки
ХІІ. І він явивсь мені. Не як мара рогата
ХІІІ. Матінко моя ріднесенька!
ХІV. Пісне, моя ти підстрелена пташко
ХV. І ти прощай! Твого ім'я
ХVІ. Даремно, пісне! Щез твій чар
ХVІІ. Поклін тобі, Буддо!
ХVІІІ. Душа безсмертна! Жить віковічно їй!
ХІХ. "Самовбійство — се трусість…"
ХХ. Отсей маленький інструмент
Від упорядника
Марія Зубрицька. Візуалізація почуттів у "Зів'ялому листі" Івана Франка
"Львівська газета" від 15 вересня 2006 року
Нове життя “Зів’ялого листя”
Ідею “Час читати Франка”, реалізовану на телеканалах УТ-1, К-1 і “5 канал” (напевно, всі бачили ролики: відомі люди читають ту чи іншу поезію Франка), підхопило видавництво “Літопис”, яке вчора у форматі читання Франкових віршів організувало у Львівському національному університеті імені Івана Франка представлення нового видання “Зів’ялого листя”.
Цікаво, що сама ідея “Час читати Франка” належить проректору цього університету Марії Зубрицькій. Вона особисто зателефонувала у всі телекомпанії та запропонувала їм саме в такий спосіб відзначити Франкове 150-річчя. Зрештою, саме їй належить ідея та концепція цього видання. Якщо взяти це до уваги, то вже не видається копіюванням чужої затії те, що лідера “Океану Ельзи” Святослава Вакарчука, ректора УКУ отця Бориса Ґудзяка, декана механіко-математичного факультету університету Михайла Зарічного, тенора Львівської опери Олега Лихача, акторів Богдана Козака й Тараса Жирка запросили почитати улюблені рядки “Зів’ялого листя”. Ці відомі люди таки читали вірші. Ба більше – проводили присутніх власними стежками до Франкового спадку.
Окремої уваги заслуговує саме видання. Книжка цікава передусім тим, що є дуже якісним і самобутньо зробленим подарунковим виданням. Видавці (упорядкував, підготував тексти, зробив наукове та літературне редагування, шукав і фотокопіював архівні джерела франкознавець Богдан Тихолоз) вирішили показати читачеві всі написані рукою Франка рядки “Зів’ялого листя”.
“Я вважаю, що унікальність нашої книги саме в тому, – наголосив у розмові з “Газетою” координатор проекту, директор видавництва “Літопис” Михайло Комарницький, – що ми подали в книзі усі відомі нині рукописи “Зів’ялого листя”. Ліворуч – звичайний вірш, а праворуч – зразки рукопису, які оформили студенти Львівської національної академії мистецтв Романа Романишин та Андрій Лесів. Це дає змогу відкрити для себе Франка таким, яким його багато хто наразі не знає. Невипадково ми подали до книги й архівні світлини українських жінок Франкової доби, серед яких чимало тих, у яких були теплі взаємини з Франком. Думаю, книга цікава для багатьох, до неї захочеться повертатися ще і ще. Але наразі важливо інше. Нині час читати не лише Франка, а й Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стуса... Українцям узагалі вже давно час читати!”
Ярина Коваль
*****
"Високий Замок" від 16 вересня 2006 року
Нев’януча любов до «Зів’ялого листя»
Презентація нової книги мала початися о 15 годині. Але
затрималася на 15 хвилин. «Винні» у цьому Святослав Вакарчук і Богдан Ступка. До
них посунув натовп дівчат за автографами...
Зірки серед інших гостей були запрошені до Львівського національного
університету імені Івана Франка, щоб прочитати поезії Франка з цієї збірки.
Перед початком кореспондент “ВЗ” запитав Святослава, чи не спадало йому на думку
написати свою пісню на слова Івана Франка? Співак відповів: «Франко - така
величина, що музика і текст мали б бути рівноцінними за силою почуттів і образів.
Я на це наразі не наважуюся...».
А от декан механіко-математичного факультету професор Михайло Зарічний наважився.
Він вийшов на сцену з гітарою і виконав свою рок-баладу на слова Франкового
вірша «Моїй не моїй». Жанр рок-балади математик вибрав невипадково. Він хотів
цим довести, що Франко і нині сучасний та близький людям різного віку.
Проникливо читали Франка народний артист України Богдан Ступка, ректор
Українського католицького університету отець-доктор Борис Гудзяк.
Концепцію сучасного видання збірки «Зів’яле листя» запропонувала проректор
Франкового університету Марія Зубрицька. Вона змогла запалити цією ідеєю свого
чоловіка, директора видавництва «Літопис» Михайла Комарницького. Просякнуто
лірикою і художнє оформлення книги - його здійснили студенти Академії мистецтв.
Береш цю збірку до рук - і ніби справді відчуваєш запах зів’ялого листя...
Борис Козловський
© 1999–2010 Видавництво «Літопис»
