Мистецтво пам’яті
Пройшла вістка по Вкраїні
Ой у місті Львові сталася новина
Тридцять дев’яте літо минало
З України через Київ
Зібрав Сталін свої діти
Мала мати одинака
Ой там на горі стоїть кулемет
Розпрощався стрілець зі своєю ріднею
Ой квіти мої, квіти
На покинутих згарищах
В темнім лісі, в темнім борі
Не йди, дівчино, понад річку
Десь там далеко, на Волині
Послухай, дівчино кохана
За лісом, гей, за темним гаєм
Рушив поїзд в далеку дорогу
Гранати виорють нам землю
Я сьогодні від вас від’їжджаю
Дай ми, дівчино, руку на прощання
І знов гай розвився
Йшли хлопці до бою
Ой у лісі на полянці
Довго спала Україна
За що мене ви закували
Ой, там під горою
Ой надлетів крук чорненький
Нічка була темна
Ой там у полі стріли стріляли
В темнім лісі в березині
У лісі у темному
Ой там у лузі при долині
Ой на горі на Маківці
Ось день війни народної
Сумно сонце заходило
Гей, повстанці, українці
Старенька мати тужить, плаче
Станіслав – то гарне місто
Сонце сходить і заходить
Коби-с знала, моя мамцю
Ой там десь у Вільхівці
Доню моя, доню
Сидить Катря в криміналі
Ой там на горбочку
Ой тюрмо, ой тюрмо…
Лети, моя думо
У Львові під тюрмою
В Станіславі під тюрмою
Прощай, дорога Україно
Сумні вечори, сумні вечори
Ви передайте, зірки ясноокі
Ой сіє вдова яру пшеницю
Ой відправляла, ой мати сина
Летіла куля через гору
Терньом, терньом
Ой на горі жито
Йшли вівчарі з полонини
Звідки, Ясю?
Ой два літа, три неділі
Їхав Михась на війноньку
Задзвонили усі дзвони
Чия то хатина (1)
Горіхове сіделечко
Повіяв вітер по степу
Ой Морозе, Морозенку
Козак Максим Залізняк
Ой поїхав козаченько на польованє
Звідти горонька, звідти другая
Голуб на черешні
Рік ся любили
За горами сонце заходить
Зайшло сонце за віконце
Журо моя, журо
Веселосте моя
Колискова
Чи ружу рвати…
Ой не світи, місяченьку
Ой там під дубом, під дубиною
Ой їхали козаченьки
Оженила мати сина
Їде Свербин по горівку
Ой ходила Парацуня
Ой летіли журавлі
Займив Яким воли пасти
Червона калина білим цвітом родить
Ой там під горою
Ой служила Настя в пана
У Джулині в славнім селі
Зажурилася, засмутилася молоденькая вдова
Тече річка невеличка
Ой мав Адам гарну жінку
Ой дівчина по гриби ходила
Маршерують шевці…
Ой поїхав Семенонько
Йшов Ісус дорогою
Ой у лузі зелененькім
Ой хмелю мій, хмелю
Ой сину мій, сину, чо поночи ходиш
Мала мати єдну дочку…
Як я ішов від свої дівчини
У лузі калина цвітом процвітає
Вийшла вдова до води
Чия то хатина (2)
Світить місяченько
Світить місяць
Ой візьму відеречко
Любив я дівчину...
Ой ти ходиш горов, горов
Закохався козак у дівчину
Кувала зозуля
Козаче, козаче, я тобі не вірю
Ой на горі на високій
В долині там стоїть хатина
В середу-м ся уродила
Ой гаю, гаю
Ой зірву я рожі цвітку
У вишневім саду
Ой у саду кує зозуля
Лугом іду, коня веду
Ой вербо, вербо
О Боже, як сумно на світі
У неділю раненько
Ой п’яна я, п’яна
Тече вода каламутна
Ой Семене
Ой у полі кирниченька
Посадила огірочки
Ой ти, мій миленький
Куколю, куколю
Казали ми дві річки гатити Ой на горі коршмина
Ой у лузі при долині
Зібралися всі дівчата
Горіла сосна, смерека
Та копав я криниченьку
Ой не спиться, не лежиться
За городом качки пливуть
Стою я край віконечка
Казала си мила явора рубати
Ой попід гай зелененький
І шумить, і гуде
Їхав козак лісом, лісом
Ой на горі нивка
Ой на горі сніг біленький
Ой за гаєм, гаєм...
Розпрягайте, хлопці, коні
В кінці греблі шумлять верби
За туманом нічого не видно
Там, де явір круто в’ється
На камені ноги мию
Прийшов я до неї
Ой на горі два дубки
Заспіваймо пісню веселеньку
Казала мені мати
Із сиром пироги
Одна гора високая
Ой у вишневому садочку
Мамцю моя, жалій мене
Семене, до мене
Ой чорна я си, чорна
Ой Касунько, Касунько…
В понеділок рано косив тато сіно
Ой мамцю моя, мамцю
Хотіла мене мати…
Як я був молод-хлопець
Було п’ять сестер
Дідусю старенький, чому ся не жениш?
Ой на горі дуб розрісся
Пояснення слів